Релевантне соцопитування на окупованій території неможливе.

Антон Швец

Не верил в соцопросы Сивохо-Кошкиной, не верю и опросам Института антошкиного будущего и уж тем более статьям ЗН (сама статья – какой-то дикий непрофессиональный рак).

Релевантный соцопрос на оккупированной территории невозможен. Это как соцопрос “Готовы ли вы покинуть семью социалистических стран?” в Сыктывкаре в 1979 году. Да, блет, конечно, так они тебе и ответили, а не стуканули в комендатуру. Я напоминаю, что там люди попадали на подвал как корректировщики просто потому, что в неудачное время по телефону позвонили. А тут какие-то штрихи якобы ходят по улицам и соцопрос проводят. Как вы к украинским политикам относитесь? ДА УЖ ЯСНО КАК. Политически правильно относимся, а вы, кстати, удостоверение покажите.

Заметьте, что не сообщили, сколько людей отказалось отвечать на вопросы В ПРИНЦИПЕ. А ведь сначала надо выяснить СТАТУС человека, ведь эту выборку надо нормировать под страты общества. Скорректировали, говорят, с учетом ВПЛ. А с учетом призывников первого и второго армейского корпусов выборку меняли? А с учетом их контрагентов? Контрабандистов, которых стало в разы больше, и они значительная часть экономики? Их тоже опросили на улице? Здравствуйте, вы – “военнослужащий ДНР?”. Ага, хорошо. А какая ВУС? Занимаетесь поставками для оккупантов? Так спрашивали? Или они знакомых там опрашивали по телефону просто, чтобы на подвал не попасть.



Отвечу цитатой из Пелевина:

Энлиль Маратович засмеялся.
— Милая, — сказал он, — у вас в голове пять тысяч маркетологов срали десять лет, а вы хотите, чтобы я там убрал за пять минут.

Ну и бонусом вам скрин. Компания Нью Имидж Маркетинг Групп, на которую ссылаются УИБ и ЗН, есть в базе псевдосоциологов-заказушников. Даже на нашей территории.

Вот ссылочка.


Тарас Чорновіл

Дуже багато суперечок стосовно опитування на окупованих територіях, яке проводилося на замовлення Українського інституту майбутнього й видання Дзеркало тижня. Мені аж ніяк не хочеться напряму цитувати результати цього дослідження, бо вважаю, що це грубе порушення стандартів і моральних вимог соціологічної науки. Не пригадую подібних прецедентів, коли б соцдослідження проводилися на окупованих землях на замовлення суб’єктів з країни-жертви агресії або нейтральних держав і організацій. Окупанти дійсно часто таким зловживають, пригадую “соціологію” маріонеткової влади Придністров’я чи відверто окупаційних режимів у Абхазії та Південній Осетії. Але там замовником та виконавцем виступали російські окупаційні суб’єкти. Те, що ми зараз скрізь аналізуємо, виглядає вкрай неморально. Але чи переконливо?

Навряд, чи в ОРДЛО можна провести чесне й неупереджене дослідження. Навіть якщо опитування пройшло не під прямим контролем окупантів і їхніх найманців, страх і самоцензура опитуваних вносили б свої корективи. Навіть на Росії треба корегувати опитування, коли питання може викликати острах у громадян. Тут – тим більше. Подібні дані у цивілізованому світі переважно формуються агентурним та аналітичним шляхом за допомогою розвідки й експертів. Не знаю, чи в останні місяці такий аналіз проводився, принаймні, нічого повноцінного не оприлюднювали.

Але це сфера моєї професійної діяльності, тому знаю доволі недавні експертні оцінки з довиборного періоду та й сам можу робити експертні висновки. А з них виводити деякі рекомендації й прогнози. Так от: експертні оцінки не надто далекі від того, що встановлювали таким сумнівним шляхом. Звісно, що в адекватних оцінках не було питань на зразок із наведених у недавньому опитуванні: прагнете перемоги над “українськими фашистами/укропами; українськими загарбниками, українською гидотою тощо”. Також трошки вищий відсоток проукраїнських настроїв, хоча зовсім не набагато. На жаль, люди на окупованих територіях повністю отруєні рашистською пропагандою.

Чи маємо ми від цих людей відмовитися? Питання не має простої відповіді. Ми точно не можемо відмовлятися від своїх територій (окрім способу, який опосередковано допускається в Конституції – через загальнонаціональний референдум). І ще одне, чого ми гарантовано не маємо права робити – це прийняти оцих людей без жодних суспільно-політичних обмежень та на умовах, які диктує РФія. А я нагадаю, що в Москві ніхто ніколи не скасовував плану Козака (одіозний віце-прем’єр уряду РФ). Згідно з ним ми маємо надати територіям максимальну автономію з незалежним самоуправлінням і, головне, правом вето на основні положення внутрішньої й зовнішньої політики всієї країни.

Першу ідею раніше проштовхували в Самопомочі, а зараз менш чітко в Голосі. Тут, найперше, топтання по Конституції та капітуляція перед росіянами. А коли ми перед ними відходимо, навіть у чисто територіальному вимірі, РФ безумовно піде далі. Інакше з ними не буває. Другий варіант зараз усе більше готова втілювати нинішня влада. Може, вона ще не усвідомила всіх апетитів Путіна, а може, дійсно здалися або остаточно зрадили.

Усе, що між цими двома крайностями, може бути предметом дискусії (зовсім не конче втілення). У тому числі й так званий “придністровський варіант”, тобто тривала заморозка конфлікту. Але він для нас не надто реальний. Придністров’я не має кордону з Рашистаном і вільної смертельної логістики, а в нас ця банда прямо на порозі. Тому для України найкращий варіант – ізраїльський. Самим зміцнюватися, озброюватися і тягнути час хоч до безкінечності, доки умови нас цілковито не задовольнять. Ізраїль, може, навіть і переборщує, хоча то їхня безпека, і їм вирішувати. Але найважче було в сам момент становлення держави. І тоді в них не було жодного надійного союзника. Всі ніби й за, усі демонструють “глибоке занепокоєння”, але головний меседж полягав у переконуванні: згодіться з арабами, поступіться, відійдіть, здайте позиції. А їх ми переконаємо, що й вони мають бути джентльменами й не добивати вас. Усе це було, але там не було ні Зеленських, ні Коломойських. Потенційні колаборанти й зрадники їхнього народу тоді на политу кров’ю землю носа не сунули. Вони й зараз там не мають шансів пробитися в політиці.

Ізраїль змусив світ визнати їхній порядок дня. У них і нині нема миру, але є гідність. Вони не мусять нікуди поспішати. І не біжать цілувати чиюсь великодержавну задницю, як це робить колаборантська влада в Україні.

А тепер про основне, заради чого я й почав писати цей допис. Ми ж втілювали саме цей увесь досвід Ізраїлю, хіба з деякими корективами через наявність у нас відверто колаборантської частини населення (в Ізраїлі внутрішніх зрадників практично не було). Ви думаєте, чим займався всі ці роки Порошенко? Ні, бидло-гоЛота завчено буде нам повторювати за бидло-гоПотою про “наживалися, здавали, торгували”… Але ми ж з вами не ЗЕ-біли. Ми ж маємо власну пам’ять. Порошенко, доки не сформував міжнародну антипутінську коаліцію, дійсно на щось погоджувався, десь брав на себе зобов’язання. От тільки навіть у той жахливий період він міг матом кричати на путіна в присутності Меркель і Оланда. А головне, він мав не тільки добру волю та гідність, але й розум. Він наполіг на чіткій порядковості, на яку, точно знав, путінська банда не зможе піти. А коли сформував коаліцію, уже ні про жодні поступки не могло бути й мови.

Зараз зелені гопники весь час каркають: “Це ж Порошенко узгоджував, Порошенко підтримав, Порошенко здавав…” А чому саме цей Порошенко не зробив жодного кроку назад, чому при ньому відвойовували території та добивали Рашу в цілому світі, чому формулу Штайнмаєра у значно критичнішій ситуації відкинули й навіть на розгляд не виносили, а зараз усе це обвалилося? Бо тоді були при владі гідні люди, а сьогодні – зелений слиз…

Доки ми мали президентом Петра Порошенка, могли бути певними: нас не зрадять. Нині, коли прийшли неуки, нікчеми та зрадники, навіть у нейтральних вчинках та заходах мусимо очікувати зраду й підступ. Бо ми більше не Центрально-Український прототип Ізраїля. Ми не Грузія, ми навіть не Білорусь. Ми – це дивне населення, яке обирає владу, яка “… лягли і просють…”

А щодо отих злосчасних соцопитувань, то вони – немов осиковий кілок у “мирні плани Зеленського”. Там Путін нам готує бомбу, яка має підірвати Україну вже зі середини. А Зеленський, поманений пальчиком свого кремлівського кумира, нагадує самогубця, який немов ошалілий мчить до провалля. Та сам собі нехай хоч сьогодні голову розіб’є, а то ж цілу країну нищить…

Новини по темі

Яке свято 21 листопада: що потрібно обов'язково зробити в цей день.

Що необхідно зробити в це свято, яке відзначали ще наші предки

В Черкасской области СБУ накрыла сеть нарколабораторий с сырьем на 8 миллионов гривен.

Деятельность трех нарколабараторий, организованных участниками межрегионального группировки, по производству амфетамина заблокировала Служба безопасности Украины в Черкасской и Киевской областях

Продовжуючи переглядати Цікаві новини (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie