Вирок «Зе-владі» : картинка допомагає перемогти, але не втримати перемогу.

Черговий вояж панів Зеленського, Гончарука та решти депутатської братії до Давосу, надто ж – їхня риторика там, укотре довели очевидну вже всім більш-менш адекватним людям істину. Ось вона – до влади в Україні прийшли люди, які її не розуміють і не відчувають. Як з економічної, так і з політичної позиції

Бо обидві ноги цієї влади походять зі світу віртуального. Тільки якщо хибні уявлення всередині країни поки що ще знаходять благодатну аудиторію у вигляді особистих симпатиків Зеленського, то на полях зустрічі світових олігархів дурноважності про "нянь" для інвесторів може мати тільки один результат – порожній зал під час виступу й відсутність цікавості до того, хто не розуміє власної країни.

Зеленський живе, під собою не чуючи країни – ця перефразована цитата з російського поета Осипа Мандельштама як ніщо краще ілюструє ті процеси, які наразі відбуваються з нашою країною. Цей текст – не стільки про те, що саме говорили Зеленський і Гончарук перед світовими грошовими мішками. Особливо враховуючи, що вони здебільшого просто проігнорували українських високопосадовців. Бо зачудування від торішньої перемоги Зеленського вже випарувалися навіть із позицій вивчення технології досягнення цього успіху.

Читайте також: Олігархічний реванш приречений на поразку – Портников

А залишилося стійке розуміння непрофесійності та дилетантизму нинішньої влади в майже кожному її побутовому прояві, яка в усьому сподівається на метод "увімкни харизму в неформальній бесіді". Сказати, що це не дуже діє – нічого не сказати. Адже коли людина, що отримала на виборах майже три чверті голосів за себе особисто та трохи не дотягнула до двох третин місць у парламенті замість чіткої економічної політики пропонує приставити до міфічних інвесторів чергового гіпстера в окулярах – це говорить про глибоке нерозуміння того, чим є Україна.

Однак спробуймо розібратися послідовно. Отже, із кого в нас складається нинішня конструкція влади? Багато в чому – абсолютно випадкова, набрана за принципом – хто вільний і згоден працювати, а ще краще – хто має зуб на владу попередню. А втім. Отже, найпершими розберемо тих, хто близький особисто до Зеленського й кого можна назвати його особистою командою.

Якщо прибрати підручних типу Богдана та Єрмака, всі люди, яким довіряє нинішній президент – це вихідці з "95 кварталу". Тобто шоу-бізнесу. Тобто це ті, хто звик жити у світі віртуального виробництва. Що дає їм величезну піар-перевагу, адже у здатності тримати фокус суспільної уваги та постійно вигадувати нові фішечки для свого глядача їм справді нема рівних. І досі. Треба визнати, що в умінні створювати нові інформприводи для свого відданого глядача цій команді мало хто може скласти конкуренцію.

Але проблема в тому, що державне управління – це аж ніяк не серія піар-приводів, які перекривають один одного. Це нудна, марудна, особливо в наших умовах справа, де все має ґрунтуватися на грошах і цифрах. І не у формі "отримали гонорар – вклали в апаратуру – отримали гонорар – витратили на відпочинок". Ні, у формі довгого планування, відстеження інтересів усіх осіб, а не тільки свого тощо. І так, із дітьми доведеться бачитися досить рідко. Віртуальні інформприводи діють тільки до певного моменту – допоки раптом поціновувачеві роликів Зеленського не доносять через ті ж таки соціальні мережі, що якийсь міністр отримує стільки, скільки не заробить уся його родина за століття.

Читайте також: Портников: Режим Зеленського – це приречений союз дилетантів і пристосуванців

Й ось тут ми виходимо на другу категорію людей, із якої передовсім складається нинішня влада. Це – вихідці із грантово-громадського сектору чи щонайбільше – сектору консультативних послуг. Люди, які звикли жити в дистильованому світі європейських стандартів у всьому, зокрема й зарплатах. Правда, за рахунок європейських та американських платників податків. Але – в Україні. Це люди, яких медійні шавки Коломойського типу всіх цих дубінських/бужанських називають словом "соросята". Звичайно, абсолютна більшість із них не має жодного стосунку ні до самого 90-річного американського мультимільярдера, ні до його структур. Однак, ніде правди діти, є породженням багаторічних грантових програм західних країн.

У цьому немає нічого поганого, адже Захід давав гроші на дуже благі цілі, і, дякувати Богові, що давав і, дай Боже, даватиме й надалі. Тут питання радше до ефективності їхнього використання, цих коштів. Але ми зараз не про те. А про те, що публіка, зрощена на цьому благодатному ґрунті, так само, як і перша нога Зеленського – "квартал-команда" – звикла жити у віртуальному світі вузенької тусовки для обраних. Де важливі піар-акції для грантодавців, події для обраних, річні звіти, поїздки до головних офісів тощо. І де реальний результат можна підмінити всім вище переліченим. Де віртуальне знову ж таки панує над реальним. Тож мене особисто не дивує, що Зеленський сформував виконавчу владу із близьких собі за духом, таких само породжень віртуального світу.

Але 248 днів президентства Зеленського, про які він сам сказав у Давосі – цікаво, він що, теж, напевно, рахує дні до його закінчення – чітко показали, що вміння робити картинку допомагає перемогти, але не втримати перемогу. Особливо в такій відсталій у сакральному для нинішньої влади питанні диджиталізації країні, як наша. Можна скільки завгодно закликати інвесторів у країну, але потім своєю пропозицією "няньки" чітко показати, що в нас чесно робити бізнес майже нереально. Я вже мовчу, як мають таку пропозицію сприймати українські підприємці, яким "медівник" у вигляді "няньки" не передбачена.

Виходить, що панування "віртуальників" може прекрасно створювати піар, але не реальний продукт для цього піару. Нинішня владна команда живе під собою, не відчуваючи країни, якою править. Не на рівні шоу, а на рівні глибинних її запитів і форм, у яких ці запити вдовольняються. Цікаво, як диджиталізація змінить прокурорсько-ментівські клани, суддівська сваволя чи вплив того ж таки Коломойського на все вищевказане? І те, як реальний західний бізнес реагує на шаманські камлання із зазивання грошей у країну, тобто, знову ж таки, перед порожнім залом під час виступу "шамана" – це вирок. Картинкою ситий не будеш, це навіть Янукович знав. Чи дізнається про цю просту істину породження віртуального хайпу під іменем "Зе-влада", ми всі дізнаємося дуже скоро.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitterі YouTube

Богдан БУТКЕВИЧ

Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Новини по темі

Олександр Сурков: Минские переговоры 11-12 февраля на фоне боевых действий в районе Дебальцевского выступа.

Переговоры «нормандской четверки» в Минске были напрямую увязаны с ходом боевых действий в районе Дебальцево. Судя по всему, Путин согласился лично прибыть на переговоры именно потому что после доклада о захвате Логвиново 9 февраля он счел «дебаль...

Порошенко провів понад 30 зустрічей із керівництвом західних країн у Мюнхені.

П’ятий президент України обговорював з партнерами продовження санкцій проти Росії, миротворців ООН і вступ України до НАТО

Загострення в Сирії: Туреччина тисне на Росію, авіація РФ бомбардує міста.

Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу на зустрічі з російським колегою Лавровим в Мюнхені заявив РФ, що атаки сирійського режиму у північно-західному регіоні Сирії Ідліб повинні бути зупинені негайно.

1

Глава СНБО Украины обсудит в Иране проблемы расследования катастрофы МАУ.

Секретарь Совета национальной безопасности и обороны (СНБО) Украины Алексей Данилов 15-17 февраля находится с рабочим визитом в Иране по приглашению секретаря Высшего совета национальной безопасности Ирана Али Шамхани для обсуждения проблемных воп...

Секретар РНБО Данілов прибув до Ірану для обговорення «проблемних питань».

Секретар вшанував пам’ять загиблих в авіакатастрофі українців

Продовжуючи переглядати Цікаві новини (UAZMI), ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся на використання файлів cookie